небезпечна справа - втручатися в шкільні махінації

ДО ПЕРШОГО КЛАСУ – ЧЕРЕЗ СБУ

На журналіста, помічника-консультанта депутата Кіровоградської обласної ради Інну Нежуріну, чинили тиск і погрожували розправою за відмову взяти участь у шкільних фінансових махінаціях
Добровільно-примусові побори в школах – явище в нашому суспільстві не нове. Більшість батьків, викручуючи зі своєї кишені останні гривні, готові мовчки платити за все – аби тільки їхню дитину не принижували, щоб їй, не доведи, господи, не поставили погану річну оцінку. Те, що зовні виглядає як благоустрій місця, де дитина перебуває певний відрізок свого щоденного часу, перетворюється на інструмент порушення прав самої дитини та її батьків. Про жодну добровільність пожертвувань на ремонт класу, купівлю парт, меблів, стільців, лінолеуму, не можу бути й мови. Тільки спробуй виразити незгоду – ти і твоя дитина автоматично переходять в ранг «білих ворон», з якими не просто не слід мати справ, яких потрібно ще цькувати, морально придушувати. Погодьтеся, витримати таке ставлення звичайній сім’ї, яка ледве зводить кінці з кінцями, або самотній матері – складно...
Ситуація, що трапилася в суботу 31 липня в Кіровоградській СШ №4 з мамою майбутнього першокласника – членом Національної спілки журналістів України, помічником консультантом депутата обласної ради, заступником голови молодіжної організації «Час молоді» Інною Нежуріною, показова і просто не може залишатися без уваги.
Під час зборів батьків майбутніх першокласників, які ще навіть не є учнями школи, вчителька (не батьки) наполягала на тому, що для створення затишку і зручності в клас необхідно придбати меблі і замінити сантехніку. Пропозиція звучала як наполеглива ініціатива директора школи, який за це згоден віддати в користування дітей дану класну кімнату аж на 4 роки і не переводити їх наступного року в іншу. Тут же, на очах у батьків, вона викликала свого знайомого майстра, який зробив заміри, але навіть приблизну вартість майбутніх меблів не назвав. Оперуючи цифрами від 1000 до 2500 тис. грн., сказав, що окремо зателефонує вчительці і вони про все домовляться. Коли по закінченню зборів була озвучена цифра по 200 грн з кожної сім’ї (дітей у класі планується близько 20), і батьки почали здавати гроші класному керівнику, яка просто ставила галочки в своєму списку (жодних відомостей чи інших документів не оформлювали), Інна Сергіївна висловила категоричну незгоду з такими діями.. Звісно, за цим послідував шквал емоцій від інших батьків. На адресу матері, яка після смерті чоловіка, сама виховує сина, посипалися образи.
Але і цього було замало. Не встигла вона переступити поріг квартири, як їй зателефонували з невідомого номера. Чоловік, що представився Олександром Георгійовичем - співробітником служби безпеки України (але при цьому відмовився назвати прізвище і посаду), брутально почав звинувачувати жінку в тому, що вона нібито комусь погрожувала, вимагав повідомити йому особисту інформацію про її професійну і громадську діяльність. Інна Сергіївна просто відмовилась від подальшої розмови. Що мав на меті цей Олександр Георгійович – зрозуміло. Молода, беззахисна мати повинна була впасти в паніку від такого натиску – і помста за непокірність відбулася б. Але тепер панікувати доведеться самому Олександру Георгійовичу, оскільки його справою займаються міліція, Кіровоградське управління СБУ під патронатом центрального Управління. Як покарати свого співробітника, який перевищив службові обов’язки, впевнений, там знають.
Хочеться задати запитання і директору школи Лозовому В.П. Шановний Володимире Павловичу, невже Ви не розумієте і не помічаєте, що у Вас під боком розвиваються події, які компрометують не лише Ваш навчальний заклад, але й систему шкільної освіти в цілому. Невже нормальним є те, що з подачі Ваших підлеглих одні громадяни налаштовуються проти інших, провокуються конфлікти, які потім відображаються перш за все на дитячій психіці. Як будуть поводити себе вихованці таких педагогів, коли виростуть?..

Олександр Томах,
прес-служба КОМГО «Час молоді»
http://chas-molodi.org.ua/
http://time-ukraine.org.ua

дешёвый пиар двух галимых сайтов.

Это не пиар, а Кировоградская реальность.

Сдают деньги все родители поголовно, и никакого секрета в этом нет. Не вижу в изложенном материале ничего стоящего внимания. СБУ вообще тут приплетено для красного словца. Где хотя бы журналистское расследование по поводу? Где пойманный за руку классный руководитель, присвоивший деньги? Только какой-то непонятный дядя, звонивший по телефону и что-то там вякавший.

corsar говорит:

дешёвый пиар двух галимых сайтов

+трохи перцю директорові, чого ж ім'я поганого вчителя не озвучили?, нехай би і він(вона) валідол пила


ЗІ 31.07 батьківські збори у школі - маячня,весь педколектив у відпустках(як і переважна більшість батьків потенційних першокласників), інфа 100%

СБУ провела попереднє розслідування по факту погроз в адресу журналіста, помічника депутата Кіровоградської обласної ради Нежуріної Інни Сергіївни і надала письмовий коментар щодо його наслідків. В письмовому повідомленні вказано, що невідомий, який в суботу 31 серпня погрожував їй розправою і представився Олександром Георгійовичем – співробітником служби безпеки, ніякого відношення ні до СБУ, ні до будь-якої іншої силової структури не має.

В листі також зазначається, що справа для з’ясування всіх обставин передана до Кіровоградського обласного управління МВС…

Все, начебто, логічно і правильно. Але в усій цій історії незрозумілими лишаються ряд фактів, щодо яких хотілося б отримати належні конструктивні коментарі.

Наприклад, чому Інну Сергіївну особисто запросили для вручення письмового повідомлення про результати перевірки (хоча попередньо , в телефонній розмові, начальник відділу боротьби з тероризмом обіцяв надіслати його поштою).

А коли Інна Сергіївна прибула 5 серпня о 9.00 до Управління СБУ в Кіровоградській області, її змусили залишити телефони у чергового. При цьому жодних роз’яснень, що необхідно вийняти сім-карту і акумулятор, жодних офіційних документів, які б зобов’язували до таких дій, їй не надали. Лише в усній формі «проінструктували», що СБУ – це серйозна спецслужба, подібна до ЦРУ та ФБР, і що телефон може бути засобом передачі даних. Цікаво, яких? Звичайно, розписку про вилучення особистих речей, журналісту не надали. Пропонували здати ще й сумку, від чого вона відмовилася…

Хочеться запитати, якщо розслідування проведено, обставини з’ясовані, справу закрито, і службі безпеки нема чого приховувати від постраждалої сторони, навіщо така конспірація?

І чому тоді під час першого візиту Інни Сергіївни до СБУ, коли вона давала пояснення і коли перевірка ще тривала, телефони не забирали. З них, без згоди власниці, могли бути вилучені її особисті дані, телефонна книга та інша інформація.

Бесіда, на яку цього разу покликав Інну Сергіївну начальник управління, нічим, крім більш жорсткого тону, не відрізнялася. Начальник обласного управління СБУ вкотре попередив журналіста про необхідність надання коментарів до статті «До першого класу – через СБУ» стосовно того, що СБУ не причетна до факту погроз. У разі, якщо такого коментаря не буде зроблено, Інні Сергіївні пообіцяли, що служба безпеки сама дасть коментар, але це вже буде «зовсім інша ситуація».

А ще на цій зустрічі Інні Сергіївні розповіли, що за словами того ж таки Олександра Георгійовича, саме вона першою почала йому погрожувати, висуваючи вперед те, що вона «помічник депутата», а вже аж потім Олександр Георгійович сказав, що «тоді будемо вважати, що я співробітник СБУ».

Знову питання. Чому служба безпеки так захищає цього грубіяна, якщо він ніякої причетності до спецслужб і правоохоронців не має? І чому він дозволяє собі приходити до редакції однієї з обласних газет, яка збиралася робити репортаж про дані події, суворо «попереджати» журналіста, змушувати її вимкнути диктофон?

Після таких подій складається враження, що ми живемо за часів тоталітаризму.

СБУ, замість того, щоб в цій ситуації дійсно підтвердити своє добре ім’я, сама займається здійсненням тиску на журналіста.

Зі слів Інни Сергіївни, вона – вільна людина, незалежний журналіст, помічник депутата. Вона впевнена, що СБУ і журналісти можуть бути корисними один одному, конструктивно і плідно співпрацювати. Чи можливий саме такий діалог?
Автор
Олександр Сіненко,
заступник голови ХОГО «Це твій час, Україна»


http://time-ukraine.org.ua/

http://chas-molodi.at.ua/

Последний раз редактировалось: chas-molodi (Вс, 08 Авг, 2010 21:19), всего редактировалось 1 раз

какой бред...

chas-molodi говорит:

Зі слів Інни Сергіївни, вона – вільна людина, незалежний журналіст, помічник депутата.

удачки!

Инна Сергеевна, Вам не надоело?

VFrosinyak говорит:

Инна Сергеевна, Вам не надоело?

Ей скушно

[M]
chas-molodi, совсем не обязательно для своих однотипных вбросов информации создавать каждый раз новую тему. Они все равно будут склеены. Надеюсь на взаимопонимание.

Женщина просто зажала 200 грн. и делает из этого трагедию. Можно подумать что помощник депутата и журналист мало получает, хотела все на шару получить(они к этому привыкли). Пусть угомонится и сдаст денги.

Двойные стандарты давно стали реальностью в нашей жизни.
С одной строны вроде у нас бесплатное образование, государство на балансе держит школы и этим гордится.
А с другой стороны .....
Да, я то же плачу, за двоих детей, сколько скажут на все ремонты и подарки учителям молча и весело.
Но с другой стороны жутко представить как бы относились к моим детям учителя и родительский комитет, если не дай Бог, я не смог бы на ровне со всеми здавать бабло.
Общество двойной морали.

Sanek, а дайте мені 500 гривень. Так просто, мені хочеться від вас отримати 500 гривень з перспективою ще на 2-3 тисячі. Чи
Sanek говорит:

просто зажал 500 грн. и делаешь из этого трагедию

?

Хм, а никто не заметил такую закономерность - чем "престижнее" и "круче" школа, тем больше бабла она требует? Не возникает вопрос, почему эта школа "круче" остальных и почему родители стараются отдать свое чадо учиться именно в эту "крутую" школу? Я не спорю, что какая-то часть этих денег требуется явно не на необходимые школе вещи (те же подарки учителям и прочая). Но без родительских вливаний наши школы просто будут неспособны обучать детей. Да, здание еще какое-то время постоит без ремонта, учителя будут получать зарплату и пытаться учить детей. Но обучение - это процесс, который требует наличия серьезной дидактической базы. А это - пособия, инструменты, литература, банальные плакаты и карты, да те же парты и шкафы в классах. Я не говорю о наворотах типа компьютеров, и даже не заикаюсь о возможности провести школе интернет. К сожалению, чтобы поддерживать эту базу, государство не выделяет ни копейки, все материалы приходится закупать за счет родителей и спонсоров (которые, скорее всего, тоже родители). И отстаивать престижный статус своей школы перед другими тоже приходится за счет родителей. Да, в свое время эта необходимость побираться по родителям стала причиной появления коррупционной схемы, которая сейчас действует вовсю. Но что можно предложить взамен ее? Такие же схемы работают и в медицине, и среди чиновников. И это - не преступление кого-то конкретного, это - наш с вами диагноз.