СБУ провела попереднє розслідування по факту погроз в адресу журналіста, помічника депутата Кіровоградської обласної ради Нежуріної Інни Сергіївни і надала письмовий коментар щодо його наслідків. В письмовому повідомленні вказано, що невідомий, який в суботу 31 серпня погрожував їй розправою і представився Олександром Георгійовичем – співробітником служби безпеки, ніякого відношення ні до СБУ, ні до будь-якої іншої силової структури не має.
В листі також зазначається, що справа для з’ясування всіх обставин передана до Кіровоградського обласного управління МВС…
Все, начебто, логічно і правильно. Але в усій цій історії незрозумілими лишаються ряд фактів, щодо яких хотілося б отримати належні конструктивні коментарі.
Наприклад, чому Інну Сергіївну особисто запросили для вручення письмового повідомлення про результати перевірки (хоча попередньо , в телефонній розмові, начальник відділу боротьби з тероризмом обіцяв надіслати його поштою).
А коли Інна Сергіївна прибула 5 серпня о 9.00 до Управління СБУ в Кіровоградській області, її змусили залишити телефони у чергового. При цьому жодних роз’яснень, що необхідно вийняти сім-карту і акумулятор, жодних офіційних документів, які б зобов’язували до таких дій, їй не надали. Лише в усній формі «проінструктували», що СБУ – це серйозна спецслужба, подібна до ЦРУ та ФБР, і що телефон може бути засобом передачі даних. Цікаво, яких? Звичайно, розписку про вилучення особистих речей, журналісту не надали. Пропонували здати ще й сумку, від чого вона відмовилася…
Хочеться запитати, якщо розслідування проведено, обставини з’ясовані, справу закрито, і службі безпеки нема чого приховувати від постраждалої сторони, навіщо така конспірація?
І чому тоді під час першого візиту Інни Сергіївни до СБУ, коли вона давала пояснення і коли перевірка ще тривала, телефони не забирали. З них, без згоди власниці, могли бути вилучені її особисті дані, телефонна книга та інша інформація.
Бесіда, на яку цього разу покликав Інну Сергіївну начальник управління, нічим, крім більш жорсткого тону, не відрізнялася. Начальник обласного управління СБУ вкотре попередив журналіста про необхідність надання коментарів до статті «До першого класу – через СБУ» стосовно того, що СБУ не причетна до факту погроз. У разі, якщо такого коментаря не буде зроблено, Інні Сергіївні пообіцяли, що служба безпеки сама дасть коментар, але це вже буде «зовсім інша ситуація».
А ще на цій зустрічі Інні Сергіївні розповіли, що за словами того ж таки Олександра Георгійовича, саме вона першою почала йому погрожувати, висуваючи вперед те, що вона «помічник депутата», а вже аж потім Олександр Георгійович сказав, що «тоді будемо вважати, що я співробітник СБУ».
Знову питання. Чому служба безпеки так захищає цього грубіяна, якщо він ніякої причетності до спецслужб і правоохоронців не має? І чому він дозволяє собі приходити до редакції однієї з обласних газет, яка збиралася робити репортаж про дані події, суворо «попереджати» журналіста, змушувати її вимкнути диктофон?
Після таких подій складається враження, що ми живемо за часів тоталітаризму.
СБУ, замість того, щоб в цій ситуації дійсно підтвердити своє добре ім’я, сама займається здійсненням тиску на журналіста.
Зі слів Інни Сергіївни, вона – вільна людина, незалежний журналіст, помічник депутата. Вона впевнена, що СБУ і журналісти можуть бути корисними один одному, конструктивно і плідно співпрацювати. Чи можливий саме такий діалог?
Автор
Олександр Сіненко,
заступник голови ХОГО «Це твій час, Україна»
http://time-ukraine.org.ua/
http://chas-molodi.at.ua/
Последний раз редактировалось: chas-molodi (Вс, 08 Авг, 2010 21:19), всего редактировалось 1 раз